КИС, КИС!,
Кис, кис!, меж. Уськанье собакъ. Джий! кис, кис! джий! Уджга, рябко! уджга! — цькував дід. Левиц. Пов. 227.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 239.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
КИСІЛЬ, ЛЮ́, →← КИРШАВА, ВИ,